Неточності перекладу: чому глечик Пандори протягом 500 років називали ящиком

Лінгвістам добре відомо, наскільки складно буває переводити з однієї мови на іншу. Особливо, коли мова йде про якомусь дуже давньою мовою. Ймовірність допущення неточності або спотворення факту досить велика. Подібна ситуація сталася зі знаменитим "ящиком Пандори", який насправді виявився зовсім іншим предметом, а вчені помітили це лише через півтисячі років.

Як свідчить грецька міфологія, унікальний артефакт дістався Пандорі як придане із суворим наказом ні за яких умов його ніколи не відкривати. Однак цікава дівчина не змогла втриматися і вирішила заглянути всередину хоча б одним оком. Варто було їй відкрити подарунок, як на світло кинулися всі біди і пороки цього світу. Злякавшись, вона відпустила кришку, і та знову закрила судину, але, як виявилося, було занадто пізно. По-перше, все зло виявилося зовні, а по-друге, всередині сховища, на самому дні залишилася замкнена надія.

Для позначення посудини в оригінальній версії міфу давньогрецький письменник Гесіод вжив слово піфос (грец. pithos), Що означає великий глиняний глечик, в якому раніше зберігали різні продукти, а також застосовували для поховань. Однак коли в 16 столітті поему перекладали на латинську, то людина, цим займався, подумав, що автор помилився і насправді мав на увазі слово pуxis, Яке якраз і перекладається з грецької як "ящик". Таким чином через одну помилку перекладача знаменитий піфос Пандори сотні років всі вважали ящиком.

Але яким же чином нещасливий артефакт потрапив в руки Пандори? За легендою, дівчина стала знаряддям помсти всім людям і Прометею, що вкрав божественний вогонь і подарував його простим смертним. Саме розгнівані боги створили красуню Пандору, яка стала дружиною Епіметея (молодшого брата Прометея), і вони ж згодом підсунули їй посудину з усіма бідами і хворобами, таким чином жорстоко покаравши людей за скоєне.