Дивні швейцарці, які розмовляють різними мовами і недолюблюють один одного

Швейцарія ... У більшості людей ця країна асоціюється з розкішними годинами, банками і високим рівнем життя. А самі швейцарці в більшості своїй сприймаються як процвітаючі європейці з високим рівнем культури і освіти, забезпечені і володіють основними європейськими мовами. Але насправді в кожній частині Швейцарії говорять на своїй власній мові, і звична європейська толерантність зникає, коли мова заходить про жителів сусіднього кантону, що говорять на іншій мові. Разом з мовними відмінностями існує і безліч інших суперечностей, через які швейцарське суспільство не можна назвати єдиним. Цю незвичайну для Європи особливість відзначають багато дослідників країни.

Швейцарія на протязі своєї історії періодично виявлялася під впливом своїх могутніх сусідів: Франції, Німеччини та Італії. Близькість цих країн, а також особливості гірського рельєфу сформували своєрідний національний і релігійний склад країни, коли в різних кантонах спостерігається переважання тієї чи іншої мови. Для кожної з цих частин швейцарського суспільства навіть існують свої власні назви: германошвейцарци, франкошвейцарци і італошвейцарци. Незважаючи на те, що в сучасних кордонах країна існує вже досить давно, її населення так і не стало однорідним у багатьох відношеннях, скоріше навпаки, розбіжності щодо деяких життєво важливих питань тільки посилилися.

Примітно, що мовні відмінності сформували масу протиріч в самих різних сторонах швейцарської життя, а найбільші розбіжності спостерігаються між Германошвейцарци і франкошвейцарцамі. Для того, щоб дійти згоди, в країні було проведено безліч референдумів з найрізноманітніших питань: від входження країни в ЄС, до якого Швейцарія так і не приєдналася, до заборони на виробництво і використання ядерної зброї і будівництво в країні нових мінаретів.

Але якщо основне протистояння розгорнулося між носіями французької та німецької мов, то швейцарці, для яких рідною є італійську мову, періодично примикають то до одних, то до інших. При цьому лінгвісти відзначають цікаву особливість: невелика чисельність італійців в порівнянні з іншими групами зробила їх билингвами - тобто переважна більшість з них вільно володіє ще й німецькою мовою. Але дослідження показують, що італійський поступово виходить з ужитку навіть в тих кантонах, де він традиційно переважав, незважаючи на його статус одного з державних мов.

Інша особливість Швейцарії - це високий рівень володіння англійською мовою серед населення країни, який тим не менш державною не є. Якщо взяти швейцарця, який проживає у французькій частині країни, то він, як правило, крім рідного, буде володіти англійською і розуміти про що говорять німці, але не говорити при цьому на німецькому. Аналогічна ситуація з Германошвейцарци, які володіють німецькою та англійською і можуть розуміти французький.